Назад   Задать вопрос
География
10 класс
5 отметок
+ В закладки
19.05.2014, 21:31

обгрунтуйте причини слабкого економічного рівня розвитку країн африканського регіону

Комментарии (0)

Ответы и решения


19.05.2014, 23:10

Одна из центральных проблем экономического развития африканских стран заключается в неспособности самообеспечения процессов накопления капитала с целью общественного воспроизводства. Объясняется это тем, что Африка производит то, что не потребляет, а потребляет то, что не производит.

В африканской экономике возникла своеобразная цепная реакция. Падение спроса на сырье, товары африканского экспортоориентированного сектора нанесло удар по экономических отраслях. Сократились валютные поступления от реализации их продукции, увеличилась незагруженность производственных мощностей. Зависимость национальных бюджетов от внешней торговли при уменьшении экспорта увеличила их дефицит, усугубила проблему выплат по займам, повлекла за собой рост инфляции, заставила сократить импорт с целью уменьшения отрицательного сальдо торгового баланса, создала проблемы с імпортозамінюючими предприятиями, которые обеспечивались иностранным сырьем и оборудованием. Социальным следствием стало увеличение безработицы, сокращение доходов населения, резкое сужение других жизненно важных социальных сфер, политическая нестабильность.

В новых условиях более 30 африканских стран принимают чрезвычайную стратегию, разработанную при активном участии ведущих государств и международных организаций, с приоритетом проведение финансовой и кредитной политики. Независимо от качественного характера и направленности полученных извне рекомендаций, африканские государства вновь попали под жесткий контроль развитых стран и международных структур.

Много проблем Африки вызванные характером организации государственной власти и ее влиянием на общее состояние дел, что объясняется глубоко укоренившейся традиционной воображением о системе организации общества вообще. Речь идет о коррупции. Политические доктрины и юридические нормы соблюдаются, пока они соответствуют воли правящего лидера. По мнению исследователей, причиной принятия программ структурной перестройки стало не только стремление вывести свои страны из кризиса, а ее желание реализовать узкогрупповые интересы. Донорская программа и доходы от внешней торговли использовались на формирование африканской элиты.

Следовательно, рост кризиса африканской экономики заставило большинство стран континента в 80-е гг. прибегнуть к проведению внутренних реформ в рамках чрезвычайных экономических программ: экономической стабилизации, структурного приспособления и восстановления экономики.

Первые из них, продолжительностью от 6 месяцев до 3 лет, появились в африканских странах еще в 70-е гг. и были направлены на восстановление баланса внешних финансовых расчетов, сокращение бюджетных дефицитов. Однако, в них не рассматривается вопрос развития производства и структурных изменений. Инициатором таких программ был МВФ, который разработал стабилизационные мероприятия и отметил обязательность их выполнения для получения финансовой поддержки. Но этого было недостаточно для исправления валютно-финансовых диспропорций в экономике. Корни диспропорций заключались в неспособности местной экономики быстро реагировать и адекватно приспособиться к изменениям в мировом хозяйстве. Поэтому появились программы структурного приспособления к экономической эволюции в развитых странах, что разрабатывались МБРР. Программы восстановления экономки или любой отрасли по своему содержанию приближенные к планов и программ развития, но отличаются чрезвычайным характером обстоятельств (военные действия, стихийные бедствия), на основании которых они вводятся.

Оценка: 3.3 (голосов: 3)

Комментарии (0)


02.10.2015, 15:31
Африка — континент, вигляд якого повністю змінився за короткий час (з точки зору історичної перспективи). Деколонізація стала передумовою сучасного соціально-економічного розвитку, з однієї сторони, а з іншої — прискорила соціальне розташування, збільшила вплив на континент НТР, призвела до бурхливого розвитку міст та загострення конфронтації європейської та традиційної культур.

За часи колоніальної системи вирішальним у визначенні спрямованості економічного розвитку країн Африки був зовнішній фактор, тобто потреби ринку метрополій та інших індивідуальних центрів Заходу, експорт іноземного капіталу. Під впливом цих чинників континент перетворився у джерело сировини великих держав, ринок збуту їх продукції.

Після здобуття суверенітету зовнішніх ринків, традиційні зовнішньоекономічні зв´язки залишаються вирішальними у визначенні структури економіки. Поряд з тим політична незалежність підвищила роль внутрішнього фактора у формуванні економічної структури. Власні зусилля цих країн стали головними рушіями у перетворенні структури господарства, у розбудові сфери виробничої діяльності, у створенні імпортозамінюючих та експортоорієнтованих галузей.

Після завоювання іншими країнами незалежності, основний акцент у 50—60 pp. робився переважно на експлуатацію природних ресурсів. Таким чином передбачалось акумулювати (через торговельні канали) достатню кількість фінансових коштів, які б дали змогу модернізувати та зробити ефективною експлуатацію знову ж таки природних ресурсів. Поряд з цим, намагаючись скоротити частку аграрного виробництва та залишити залежність від імпорту, країни Африки активізують діяльність, спрямовану на створення національної промисловості, передусім імпортозамінюючого профілю. Однак, оскільки більшість з них змогла розпочати самостійну політику лише з 60-х pp., то, незважаючи на порівняно високі темпи промислового зростання (7,5 % на рік у 1960—1975 pp.), африканські держави виявились найменш індустріалізовані серед країн, що розвиваються. В перше десятиліття незалежності були створені в основному підприємства першої обробки сільськогосподарської і мінеральної сировини та виробництва споживчих товарів. Внаслідок цього з´явилась залежність від імпорту капітальних товарів і технологій. Цій індустріалізації властиві: нестача технологій, масштабність виробництва, невідповідність між ресурсною базою та промисловою структурою, заохочення нерівномірності розподілу прибутку. Проте, в зазначений період були створені нові робочі місця, збільшено кваліфікаційний рівень робітників, створені інститути підготовки кадрів для нових промислових структур.

Оценка: 2.3 (голосов: 3)

Комментарии (0)